8 сенсорних систем: як мозок сприймає світ

Зразу важливе. У школі вчать про 5 чуттів - зір, слух, дотик, смак, нюх. Це базова класифікація.

У ерготерапії і сенсорній інтеграції розрізняють 8 систем. Бо є ще три «внутрішні», про які зазвичай не говорять. І саме вони часто пояснюють те, що батьки називають «дивною поведінкою».

5 «зовнішніх» систем

1. Слухова

Реакція на звуки. Голоси, побутові шуми, сирени, музика.

• Гіперчутливість. Дитина закриває вуха від звичайних звуків. Пилосос - страх. Гучна музика - паніка. У магазині бунтує.
• Гіпочутливість. Не реагує на голос. Здається, що «не чує». Може створювати багато шуму сама.
• Сенсорний пошук. Голосно говорить, гримить речами, тримає рот біля динаміка.

В побуті. Шумні місця, святкові зібрання, садочок - типові тригери.

2. Зорова

Реакція на світло, рух, контраст.

• Гіперчутливість. Боїться яскравого, мерехтливого світла. Втомлюється в строкатому приміщенні. Закриває очі.
• Гіпочутливість. Не помічає змін освітлення. Близько підходить до екрана.
• Сенсорний пошук. Любить мерехтіння, обертання, дзеркала. Зачарований яскравими предметами.

В побуті. Класи з різнобарвними плакатами, неонове освітлення, торгові центри.

3. Тактильна

Дотик, текстури, температура шкіри.

• Гіперчутливість. Уникає обіймів. Плаче при митті голови, стрижці. Скаржиться на одяг (шви, ярлики).
• Гіпочутливість. Не відчуває коли брудна. Не помічає поріз. Шукає сильні дотики.
• Сенсорний пошук. Тулиться до речей. Обіймається сильно. Гладить різні текстури.

В побуті. Одяг, гігієна, миття, обійми. Часті конфлікти саме тут.

4. Смакова

Смак, текстура, температура їжі.

• Гіперчутливість. Їсть тільки 5-10 продуктів. Відмова від нової їжі. Вивертає обличчя на кисле, гірке.
• Гіпочутливість. Може їсти дуже гостру або дуже гарячу їжу. Не помічає прісного смаку.
• Сенсорний пошук. Жує одяг, олівці, неїстівні предмети. Шукає сильних смаків.

В побуті. Харчова вибірковість. Часто помилково сприймається як «упертість».

5. Нюхова

Запахи.

• Гіперчутливість. Тікає від парфуму, диму, побутової хімії. Не може їсти, якщо «погано пахне».
• Гіпочутливість. Не помічає сильних запахів. Може не реагувати на запах диму.
• Сенсорний пошук. Нюхає все навколо - людей, предмети, їжу.

В побуті. Транспорт, кухня, чуже житло, святкові зібрання з парфумами.

3 «внутрішні» системи

Це ті, про які часто забувають. А вони пояснюють найбільше «дивної» поведінки.

6. Вестибулярна

Рівновага, рух у просторі, орієнтація голови.

• Гіперчутливість. Боїться гойдалок, каруселей, високих сходів. Не любить швидкі рухи. Може блювати в транспорті.
• Гіпочутливість. Часто здається «гіперактивною». Постійно рухається, бо мозку потрібно більше сигналів.
• Сенсорний пошук. Стрибає, крутиться, висить на гойдалці без втоми. Любить швидкі рухи.

В побуті. Транспорт, гойдалки на майданчику, ескалатори, активні ігри.

7. Пропріоцептивна

Відчуття тіла, м'язів, суглобів. Сила натиску, положення тіла.

• Гіперчутливість. Здригається від легких дотиків. М'які обійми болять.
• Гіпочутливість. Б'ється об меблі. Не помічає, як сильно стискає предмети. Спадає зі стільця.
• Сенсорний пошук. Шукає «важку роботу». Тягти, штовхати, переносити. Сильні обійми. Сидіти в кутку під ковдрою.

В побуті. Координація рухів, посадка за столом, ігри з іншими дітьми.

Це часто найкорисніша система для саморегуляції. «Важка робота» (нести важке, штовхати, стрибати) допомагає організовувати нервову систему.

8. Інтероцепція

Сигнали з усередині тіла. Голод, спрага, біль, потреба в туалет, серцебиття, втома.

• Гіперчутливість. Сильно реагує на дрібний дискомфорт. Скаржиться на голод, біль одразу.
• Гіпочутливість. Не помічає голоду, спраги, втоми. Може не помітити переповнений сечовий міхур. Не повідомляє про біль.
• Сенсорний пошук. Прислухається до серцебиття, стукає по животу. Шукає внутрішніх відчуттів.

В побуті. Туалет, регулярні прийоми їжі, повідомлення про біль або хворобу.

Це одна з найскладніших для «помітити» сторін - бо вона зсередини. Часто дитина просто здається «нервовою без причини», а насправді не помічає, що голодна вже 5 годин.

Що з цим робити

Перше - не діагностувати самостійно. Це робота ерготерапевта з оцінкою.

Друге - спостерігати. Який тип реакцій у Вашої дитини в яких системах? Записуйте конкретні приклади. Це матеріал для будь-якої майбутньої консультації.

Третє - адаптувати побут. Деталі - в матеріалі «Сенсорна підтримка вдома».

Важлива деталь

Одна дитина може мати різні профілі в різних системах одночасно. Гіперчутлива до звуків, але гіпочутлива до тактильних сигналів. Або зорова норма, але сильний вестибулярний пошук.

Тому і немає «однієї програми для всіх». Кожна дитина має власну комбінацію.

Що далі

Прочитайте «Сенсорне перевантаження: meltdown vs істерика» - про те, як 8 систем разом створюють перевантаження.

А «Сенсорна підтримка вдома: що безпечно» - конкретні дії для кожної з систем.